Ти знаєш мамо-мені вже не болить
І душа моя -вже більше не щемить,
Бо лежу у чистім полі
Тут і брат зі мною по волі.
І не чути спів пташок
І не зриваються гранати
І лиш твій тоненький голосок
Зве мене до хати.
Я дивлюся - синє небо,
Сонечко яскраве
І зелененька травичка...
Пташки тут лиш не літають...
Рана ниюча моя
Вже більше не болить
І душа моя
Вже більше не щемить...
