|
Та лелека,в гніздечку,лелека,
Прилетіла напевно здалека,
Як і я,що лечу у домівку,
До матусі притулю голівку!
Переступлю,я,рідні пороги,
Розійшлися життєві дороги,
Моя,мамо,в ромашки пірнула,
А твоя в ясних зорях заснула!
В зорях віри,надії,любові,
Бачу мамо,я,сни ромашкові,
Де присплю,люба,твою тривогу,
Смуток,твій,заберу у дорогу!
Де молитву читаю до Бога,
Щоб,твоя,не скінчилась дорога,
Коли знову на крилах,лелека,
Понесе мене в край,той-далеко!
Зацвіту у тих,білих ромашках,
У долинах квітучих,мов казках,
Мов лелека,прилину весною,
Не сумуй,моя рідна,за мною!
Та лелека,в гніздечку лелека,
Прилетіла напевно здалека,
Та лелека-то твоя дитина!
Твоя рідна матусю,кровина !
ID:
588067
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 17.06.2015 21:12:22
© дата внесення змiн: 17.06.2015 21:39:09
автор: Леся Утриско
Вкажіть причину вашої скарги
|
Прилітайте вже, Лелеко! 
