Що ж ви творите у світі,
Ви-вражії діти,
Розорали нашу землю,
Розтоптали квіти!
А ті квіти-наші діти,
Синочки-соколи,
Нема правди в сьому світі,
Й не буде ніколи!
Доки ворог убиває,
Та й смерті радіє,
В крові руки умиває,
Пробудись надіє!
В кожнім серці Українця,
У кожній людині,
Нема місця для чужинця,
У нашій хатині!
Земля наша найсвятіша,
Бо князів ростила,
Пам'ять ворог згвалтував,
Виросла могила!
Краде,топче й не питає,
Обрізує крила,
Така доленька гіренька,
Що й життя не миле!
Та й не буде тобі миле,
Люде України!
Доки правлять їзуїти,
Й кладуть в домовини!
Твою долю,твою волю,
Твою честь і славу,
Синів твоїх,твоїх дочок,
Та й ділять державу!
Схаменися люде Божий,
Прозрій в ясну днину!
А як ні,то теж положать,
Тебе в домовину!
прозріння мусить прийти вперш за все отім, що біля радієвської годівнички, що вони наробили у своїй країні - дозволили ворогу нас усіх розшматувати, посварити на віки та посіяти всю цю ворожнечу, та й досі продовжують. дуже боляче усім людям, які втрачають і втрачають від цієї війни
Леся Утриско відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Розкололи,роздерли,нищать на кожному кроці.Маєте Інночко рацію.
- Прозрій, народе, в ясну днину!
- Така доленька гірКенька?
- А ті квіти - наші діти,
Синочки-сокóли,
- Доки правлять їзуїти
Й кладуть в домовини!
- Нема місця для чужинця
У нашій хатині!
- Схаменися, люде Божий,
Прозрій в ясну днину!
А як ні,то ще й положать
Тебе в домовину!
Леся Утриско відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00