Дочекаюсь, як Вихор підвіє
ту малесеньку курку рябеньку
і під серцем яєчко тепленьке
я носитиму. Ні, не розіб"ю! -
Мов води в рот набравши, терпляче
не загляну за пазуху, наче
щось священне його берегтиму
й в ніч дев"яту маленького вийму -
Волохатика і Балува́нця,
Бісеня, Чортеня - мого бранця.
Вередливе, маленьке Страшко,
йди під піч - там твій дім, молочко.
Я плекатиму ніжно, Щасливцю,
милий Капосник, мій Годованцю.
Бешкетуй! Грюкай вікнами! Грайся!..
...лиш не йди, взявши нишком ти щастя...
Буду тво́ю прихильність шукати
і Домасю твою шанувати.
Ми вогонь той живий збережемо
і ладненько гуртом заживемо:
ти із Домцею, Чур гордовитий,
Доля й Рід наш, здоров"ям налитий.
..лиш сусідам ти заздрим не дайся!
Що слабо́ собі виносить щастя?!
Так, у пазусі тре, губи зводить -
з яйка вже Бісеня верховодить...
Але ж скільки від нього добра!
...коли є в серці крапля тепла....
////////////////////////////////////////
*за народним повір"ям Домовичка можна виростити, якщо знайти маленьке чорне яйце від рябої курки, підвіяної Вихором та носити його не підглядаючи і не розмовляючи дев"ять діб за пазухою.
*Домовик - оберіг родинного вогнища, затишку, добробуту...і великий бешкетник, якщо не знайти до нього правильного підходу))
*іноді Домовик приводить собі під піч дружину - Домцю, у добрих справах їм допомагають добрий дух Чур та Берегиня (Доля)
Ось такою дбайливою варто бути кожній українській газдині) Зрештою подібно до виховання Домомовичка, потрібно виношувати поетичні творіння, щоб із тиші виринуло щось справді цінне, рідне, тепле, те, що вилилось із серця) Багато тут і від материнської турботи, яка ще встократ помножена буде важливою умовою для народження та виховання діток) А від вірша віє домашнім затишком)
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
от прочитала ваш теплий щирий відгук і впізнала в Домовичку - прототип свого бешкетника-синочка Дякую вам за відкрите серце, проникливе читання, приязну увагу Гарного дня вам