Минають дні, минають ночі,
Розлука виссала чуття,
А десь за межами цюркоче
Чуже стривожене життя.
Я розгубила щось дівоче,
Одне жіноче – без пуття,
Чи може хтось мене наврочив,
На все життя, на все життя.
Мої віночки за водою
Спливли до гирла чужих рік,
Я залишаюсь сиротою,
Одна, одна на цілий вік.
Ти налетів, скрутив як вихор,
А ранком вже простив і слід,
А я живу у смутку тихо
З тієї ночі сотню літ.
