Віджену дрімоту ген я
Й украду тебе у ночі,
Розірвавши сну тенета,
Приголублю, залоскочу
Та обніму міцно-міцно,
Щоб сьогодні, як ніколи,
Увійшло до нас кохання,
Не злякалося нічого,
Бо немає більше щастя
Та не буде ліпше втіхи,
Як любити без оглядки
І очима розуміти,
Що така одна єдина,
Й не знайти, у цілім світі,
Кращої мені за тебе,
Що так хочеться горіти,
У палких твоїх обіймах,
Шепотіти аж до ранку
Тихо-тихо, ніжно-ніжно
Всі слова мого кохання,
І вдихати рідний подих,
У цілунках забуватись,
Загубивши час у ночі
Не помітити світанку…