***
Наживи жаго,
Гадаєш, що з роду Маклаудів ти,
І зможеш від суду страшного втекти,
Спаливши до честі людської мости -
Тебе видає синій блиск бороди,
І як не маскуєш в офшорах його,
Цирюльник вже близько, наживи жаго...
(севільський цирюльник)
***
Ти, заздросте, страшніша лихоманки:
Кубло під серцем риєш, трусиш душу,
За ближніх радість вип'єш до останку,
І погляд щирий вивернеш в калюжу.
***
У жадібності ручки коротенькі -
Боїться щось своє не охопити,
І коле кожен раз її серденько,
Коли на всіх пташок бракує кліток...
Чому б і небо в клітку не закрити?
Влучно!
А zang правильно підказав. В даному контексті мусить бути "страшніша".
І рубрика... Іриночко, де тут кохання?
А мініатюри Вам треба писати, у Вас спосіб мислення відповідний.
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світлано. Я вчора думала над цим: хотіла використати прислівник, щоб це була відповідь на питання як? як сприймаєшся? як приходиш, але тоді потрібно було писати не у формі звертання. Зараз виправлю - все. Що голова - то розум
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чесно кажучи, спочатку я написала"страшніша", але це більше сприймається як характеристика зовнішності, а страшніше - як відчуття, відчуття страху від чогось, в даному випадку - від лихоманки. Дякую. Люблю коментарі по суті.
