Лист моряка
Привіт,дорога моя втіхо.
Пишу тобі вперше листа.
Старий твій із глузду не з'їхав,
Проте наче знятий з хреста.
Сьогодні вже років як сім,
А може і трохи більше-
Пора для бродячих псів,
Сезон для плаксивих віршів.
Вже років за сім сьогодні,
Як я став у морі вітрилом.
Байдужим /різким/холодним,
Бо з тих, що їх не приручили.
Та вік вже не той ,я безсилий.
А це колись було правильно:
Горіти усім своїм тілом
Допоки мости не спалено.
Я хочу у літо, до тебе,
Тривалістю в двадцять хвилин.
До нашого, вільного неба,
Бо в мене епоха зим.
Чи то країна не та,
Чи світ став занадто жорстокий-
В мені зародилась мета:
До смерті відчути твій дотик.
Тонути не як моряки
В солоній воді рИб'ячій,
Тонути в ТОБІ на віки
У твоїх мільйонах/тисячах.
