Чого тобі царю в житті ще замало?
Чого тобі царю в житті ще замало?
Чому носа сунеш усюди свого?
Життя може твоє ти скажеш невдале?
Моє мабуть краще, ти хочеш його?
Чи може замало тобі іще влади?
Правителем світу ти бачиш себе
Ти втілення зла, лицемірства, неправди
Мільйони людей проклинають тебе.
Своїх сценарист ти нікчемних парадів
У світ розсилаєш брехливих послів
І купка недоумків луплять із “Градів”
Мабуть просто так, ти цього захотів.
Повір ти не бог, ти звичайна людина
І матір у тебе звичайна була.
Надію, як всі, вона мала на сина
Натомість диявола в світ привела.
Чи може надумав життя собі вічне?
У світ цей ти хочеш повторно прийти
Помрій, поплануй, але буде все звично
Усі помирають, тож здохнеш і ти.
