Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Н-А-Д-І-Я: Умійте пробачать… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анна Берлинг, 07.04.2016 - 00:37
Коли читала, мізкувала над розв'язкою. Гадала: побачить білу хусточку, на радостях влетить у двір, а то знак - втрати і відчаю, не застане живих батьків. Рада, щр все гарно закінчилося... Думаю, з віком людей накриває милосердя більше, аніж за жвавої драйвової молодості...Повчальні рядки. Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Анічка, за добре серце!
Ф. Ясеноватський, 05.04.2016 - 21:15
«Чули ви, що сказано: "Люби ближнього твого і ненавидь ворога твого". Я ж кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, робіть добро тим, хто ненавидить вас і моліться за тих, хто кривдить і переслідує вас, щоб бути вам синами Отця вашого Небесного…» (Євангеліє від Матвія, 5: 43-45).Прощати важко. Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щось не дуже вас зрозуміла.. Тут агітуєте любити ворогів, а в кінці пишете, що це робити важко...
БЕРЕСТ В., 05.04.2016 - 21:07
Хто зна? Чи завжди прощати?Дурість важко зрозуміти, але можна пробачити. Підлість можна зрозуміти, але прощати все ж нерозумно.
Тетяна Луківська, 05.04.2016 - 14:40
так, Надюшо, аби ж не спізнитися, чомусь заплакалося, дякую за спомин
ТАИСИЯ, 05.04.2016 - 12:46
Надежда! Молодчина! Нам полезно почаще напоминатьтакие нужные в жизни и мудрые советы! Ваша проза лаконична и по существу! Nino27, 04.04.2016 - 22:53
Гарно,повчально без сумніву!Спасибі Вам велике!(хотілось би щоб прочитоло якомога більше відвідувачів,варто уваги)! А ще я чомусь цілком погоджуюсь з першим Вашим висловом-реченням !!!
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніно, за розуміння...Я погоджуюся з вами, що часто просять пробачення ті, які зовсім не винуваті, бо мають добре серце!
Пересічанський, 04.04.2016 - 13:31
Це той випадок, коли зникає межа між прозою і поезією, між життям, літературою і філософією. А казали, що не дуже тямите в високих матеріях. А-я-я. Дуже добре.
НАДЕЖДА М., 04.04.2016 - 13:02
Коли вам здається, що пробачить неможливо,згадайте, скільки прощено вам... Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пробачають не тільки батьки, а люди, які мають добре серце.. Дякую за увагу! Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ілея!Не знаю, що вам і відповісти... Знаю одне за себе: я можу прощати.. За інших - не беруся робити висновки!Дякую вам за увагу! Олег М., 04.04.2016 - 11:45
Батьки були мудрими людьми...... Прощайте і будете прощені, це одна із Заповідей Божих, а розповідь дуже повчальна
Любов Ігнатова, 04.04.2016 - 10:37
Гарна і повчальна розповідь. Важко навчитися прощати, та визнавати свою неправоту і просити прощення - ще важче. P.S. Перечитайте уважно, бо є описки. Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за увагу! Якщо ти не винен у сварці - попроси пробачення ... Тобі стане легше, а винному - соромно zazemlena, 04.04.2016 - 10:22
безмежна любов батькыв, коли дыти розумыють своъ помилки, вона ще умножаэться
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за увагу! Вчися пробачати, коли душа ображена, і серце, немов чаша гірких сліз, і здається, що доброта вся випалена, ти згадай як прощав Христос! Перехожий, 04.04.2016 - 09:54
Гарне. зворушливе і повчальне оповідання. Перекликається з біблійною притчою про блудного сина. У чоловіка одного було два сини. І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток. А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати. І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней. І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому. Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе... Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів... І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його! І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм... А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги. Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти, бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони. А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці. І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке? А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв. І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його. А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за увагу! Найголовніше - навчитися прощати ... Лише та людина є сильною, яка здатна прощати слабкість інших ... Олекса Удайко, 04.04.2016 - 09:12
Повчальна притча! Батьки можуть пробачити все... Бо то ж рідна дитина...
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за увагу! Хороші люди принесуть вам щастя, погані люди нагородять вас досвідом, гірші — дадуть вам урок, а кращі — подарують спогади. Цінуйте кожного. Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за увагу! Те, що найважче віддати, Потрібно давати в першу чергу – прощення. Так, прощення. Я мушу пробачати, знову і знову пробачати. Коли перестаєш це робити, відразу виростає стіна. Філ Босманс |
|
|