Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шон Маклех: Обличчя вітру - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ yaguarondi, 02.04.2016 - 22:10
Але ж приносив - і запашні, і п'янкі істиниі ще принесе Ми теж в'язні (калейдоскопу його шептань). Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так... Тому як так ціную свою дружбу з вітром...
ptaha, 02.04.2016 - 21:15
гарний вірш. ніколи не замислювалася, над тим, що істина крижана. вона, дійсно, здатна протверезити, охолодити зайві емоції. дякую Вам, Шоне, за глибину Вашої творчості
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А це справді так... Істина - вона холодна....
Променистий менестрель, 02.04.2016 - 20:54
Вітер... Істина... Цікава тема... Розкрита цікаво, як завжди у ваших верлібрах, Пане Шоне Маклехе...І що цікаво - і у моєму сьогоднішньому вірші переплітаються ці ж самі теми... Радий зустрічі, здоров'я і наснаги Вам, друже. laura1, 02.04.2016 - 20:39
Мабуть істина - це природа. Циклічна природа до якої належить у тому числі і людина. І все в цій природі закономірно і продумано. Ваші цікаві вірші спонукають до роздумів.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за цікаве розуміння мого твору....
zazemlena, 02.04.2016 - 20:22
Вітер у відповідь...Я змінюю тіло -догоджаю примхам, Що спадають на мене з пір року, вивертають мені руки-ноги, студять серце... І тільки сонце змилується, засоромить їх. І тоді я шаріюсь, ховаю своє обличчя в кучерявих деревах, розціловую квіти, бавлюсь хвилями в морі... Я буваю щасливий, хоч доля часто заганяє мене У глибокі провалля, Втягує у димарі- пастки... Я вмиваю своє обличчя в холодній росі - чекаю, що буде далі... Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий поетичний резонанс....
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий яскравий відгук!
Systematic Age, 02.04.2016 - 19:17
Обличчя може і попсуватись, та його глибина - неміряна... Я правильно зрозумів? Та тим не менш - верлібр мелодійний і красивий... І так скучив за ними, поки Ви не писали... Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не писалось... Вечорами дивився на вогонь і читав Петрарку. А кіт муркотів...
Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 02.04.2016 - 18:19
Мудрості Вашої кожне слово навчає нас думати,мислити знову.І над прожитим,і над майбутнім.Творіть же,пишіть.Ми ж читати Вас будем.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Не очікував, що мої твори будуть мати такий резонанс у читачів...
Віталій Назарук, 02.04.2016 - 18:11
Нині ж весна, хіба бракує на світі Запашних і п’янких, як вино, істин, Хіба всі істини такі жахні-крижані, Хіба? Який Ви всеохоплюючий чоловік... Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Скоріше дідусь який пише про все і ні що.
|
|
|