ПІСНЯ: «Крижане холодне щастя»
Музика: ?????
Слова: Володимир Туленко
(1)
Не нам складають сонячні сонети,
Пташки, що на деревах знов німі.
Нам доля вибудовує намети,
Та змерзли ми в наметах від зими.
Зима пронизливо нас коле лютим вітром,
Хурделить і стосунки і сліди,
Іде похолодання білим світом,
То передвісник нашої біди.
Приспів
Вже охолонули думки, і слів нема,
Лише повторю собі: «Минуть напасті»!
А на душі – одна лише зима,
Що нам дарує крижане холодне шастя!
А на душі – одна лише зима,
Що нам дарує крижане холодне шастя!
(2)
Нам мріялось, що високо літаєм,
Що суперечки наші – то пусте.
Та віхола в стосунках нам співає,
Хурделиця в відносинах мете.
В любові нашій забрехалися з тобою,
Неправда і зневага на вустах.
Обидва винні, та не винні двоє,
Ми в тім, що почуттів уже нема.
Приспів
Вже охолонули думки, і слів нема,
Лише повторю собі: «Минуть напасті»!
А на душі – одна лише зима,
Що нам дарує крижане холодне шастя!
А на душі – одна лише зима,
Що нам дарує крижане холодне шастя!
(Програш)
Приспів
Вже охолонули думки, і слів нема,
Лише повторю собі: «Минуть напасті»!
А на душі – одна лише зима,
Що нам дарує крижане холодне шастя!
А на душі – одна лише зима,
Що нам дарує крижане холодне шастя!
Речитатив:
Змінитися нам вдвох уже не вдасться,
Бо нас морозить крижане холодне щастя!
