Липень місяць стікає по краплі,
Зашарілася слива в саду
І мужніють крильцята у птиці,
Щоб до вересня бути в строю...
Завстидалися яблука в висі,
Сонце п"ють і стікають дощем
А в тяжкі громовиці липневі
Їх стискає розчулений щем...
Десь танцює собі жовте листя
Із тополі, верби і беріз
І манить млосним соком малини
Мій ровесник - вільшиновий ліс
Так нестримно вривається серпень
В наше, друже, з тобою життя,
Пошкодуєм за літечком трохи,
Що немає йому вороття
Буде все ,як завжди ,дозрівати,
Як зазвичай і досі було...
Треба все у житті скуштувати:
Холод, вітер, дощі і тепло.
