Вірш був написаний на конкурс - за даною картинкою.
Шла я лесом и притормозила…
Просто не поверила глазам!
То ли небо в раме отразилось,
То ли травы знаки небесам
Отправляют, будто в старой сказке,
Будто в мир иной открыт портал…
В васильковой переливов пляске
Контур рамы вдруг туннелем стал,
Что в страну фантазий переносит.
Там, где старый дуб секрет хранит,
(ни пароль, ни паспорт не попросит)
Неизвестность – призрачно мани́т,
Только тех, кто верит, пропускает.
Тех, кто верит сердцу, не глазам…
Гладь окна неведомым сверкает,
Путь в миры иные показав.
чим різняться очі міщанина і звичайногоо від очей душі поета? - ось таким баченням світу навкруг, таким сприйняттям і вмінням так емоційно. красивл, метафорично намалювати побачене словом.
Іринко, - ти таки Сонці представник на цій землі. а ще - Любові. і добра. і всього світлого!
