Не міг пройти мимо отієї пшениці,
й злетіло слово... Тайм-аут
в тайм-ауті...
Мовчу, аки
риба.
Вже зібрали хліба́…
І бобові уже на підході..
Родить літо душі і землі
неземну благодать!
В небі жайвір ще пісню
про щастя заводить,
і рясніє його неготова
до скімлення рать…
Тривкість духу
бадьорості нашій
і травам не шкодить –
вона тон всій землі
українській і нам задає,
А на Сході, в Криму –
очманілий
від п’янства
заброда
смітним травам у наших
засівах хвалу воздає!
Вже зібрали хліба…
І бобові уже на підході...
Вже в засіки течуть
благодатні, як сон, врожаї…
А засіємо –
нові хліба
нам сторицею
вродять,
тільки б вивести з поля
набридлі, як ґедзь, кураї!
14.08.2016
Примітка: світлина не і з інтернету))).
викорчувати, витравити - з поля, з серця, з пам"яті.
викорінити навіки, - бур"яни байстрючі, перекотиполе насіяне, беладонну отруйну.
матимемо охоту до праці, та руки чисті, та міцні, та в толоку об"днані - буде чистим наше поле!
і дай нам, небо, сил, і терпіння, і мудрості