Дощі вмивають рясно листя.
Веселка радісно у небі висне.
Радію.
Сама веселкою стаю
Смішною,пустотливою.
І вже за зливою
Себе я впізнаю.
Геть сум-печаль
Тих днів минулих.
У них поснули
Мої дороги.
Нові пороги
Переступаю.
Омріяно веселкою ступаю
І бачу край.
Вогнений край..
У сонячнім горнилі
День догорає.
Жевріють-тліють хмари,
Як вугілля.
І вже довкілля
Затихає,затихає...
