Осіння кава
Осінь нас ще радує теплом,
Кавою за столиком в кав'ярні,
Тріпотять зеленим ще листом
Вересневі клени у чеканні.
Золото торкнеться завтра крон,
Тільки знають клени, то фальшивка,
Скоро нею встелеться газон,
Дах кав'ярні і стара бруківка.
Тихий смуток кава навіва,
Вже надвОрі столики збирають,
Нотки ностальгіі у словах
Сутінком вечірнім огортають.
Ледве чути блюзовий мотив,
Кава випита й пуста розмова,
Зустріч в кінці літа. Я і ти.
Може доля, може випадкова.
