Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): Не маю я права - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ніна-Марія, 29.09.2016 - 21:07
Підписуюсь під кожним словом. На таких патріотах, як ви, тримається України.
Надія Башинська, 28.09.2016 - 21:00
Яка ж Ви,Ганночко, розумниця! Вас Господь наділив такою великою любов'ю!!! СВІТІТЬ!!! А МОГО ДІДУСЯ АНТОНА РОЗСТРІЛЯЛИ В РОКИ РЕПРЕСІЙ. ТОМУ ВАМ ВДЯЧНА ЗА ТАКІ ВІРШІ!!! Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар Надія Башинська, 28.09.2016 - 21:07
Надю, не перебільшуйте. Я як і всі. А за коментар дякую щиро. Надія Башинська відповів на коментар Ганна Верес (Демиденко), 28.09.2016 - 21:56
Це моя власна думка, відчуття моєї душі.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар Дідо Микола, 28.09.2016 - 21:05
Нехай січе. Ми на своїй, Богом даній землі.Спасибі, що не забуваєте. LubovShemet, 28.09.2016 - 20:54
Спасибі, Ганю за такий змістовний і правдивий вірш. Мабуть в родині кожного украінця була своя трагедія, пов'язана з злочинним режимом. Нашу рідню теж не обійшло те лихо... І ми повинні не лише пам'ятати, а й писати про ті страшні часи. Щоб наші нащадки знали правду, якою ціною була здобута наша незалежність, яку в нас знову вороги намагаються відібрати і загнати в совкове минуле. Не вийде!!!
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар LubovShemet, 28.09.2016 - 20:57
Радію, що нас немало таких, котрі люблять Україну, знають її історію, а це та зброя, проти якої Росія безсила. Дякую Вам за розуміння.
геометрія, 28.09.2016 - 20:54
Здорово, Ганю! Я теж не маю права забути своїх обох дідів: одного з бабусею забрав голодомор, а другого репресії і висилка...
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар геометрія, 28.09.2016 - 21:03
Саме так, у наших венах їхня кров, що будить в нас святу любов, до роду й неньки України, вони ж не стали на коліна. Ми теж не маєм права. Микола Поділля, 28.09.2016 - 19:55
Сподобався вірш. Патрітичності так як треба. Ми всі повинні пам'ятати наших рідних, яких знищували режими, які невинно загинули. А Вам, Ганно, уклін за такий вірш і дяка.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар Микола Поділля, 28.09.2016 - 20:18
Дякую за щирий коментар. Самі знаєте, як приємно, коли тебе розуміють. Ми разом - сила. А завдання нас, як нації, не допустити більше того, щоб режими вершили свою чорну справу. Історія нележить народу, бо він її творець!
Н-А-Д-І-Я, 28.09.2016 - 18:37
Не маю я права збитисьІз шляху, що дід обрав,* І пам’ять не дасть про вбитих На тлі весняних заграв.Гарно сказали... Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар Ірин Ка, 28.09.2016 - 19:36
Спасибі Вам велике зха добрі слова.
ПВО, 28.09.2016 - 16:24
Не маю я права збитисьІз шляху, що дід обрав,* - І мій дід був репресований - відправлений до Сибіру, де й загинув. З війни прийшов героєм, став головою колгоспу, а в 47-му зберіг посівний матеріал від продрозверстки. По доносу головбуха був заарештований. Вночі забрали, лишивши трійко круглих сиріт в хаті. Тепер їхні нащадки називають цих сиріт фашистами. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар ПВО, 28.09.2016 - 19:35
Така сувора правда, яку важко збагнути розумом, на жаль. Але, думаю, проснуться наші люди, усвідомлять ті страшенні викривлення, зрозуміють, що собою являє Росія, де й досі Компартія в Думі. А щоб таке усвідомлення відбулося, нам, поетам, теж треба не закривати очі на історичні моменти, на фальш сьогодення, а правдиво змальовувати те, що відбулося, щоб таке ніколи більше не повторилося: голод, репресії, доноси і т.д.Дякую Вам щиро. Віталій Назарук, 28.09.2016 - 15:49
Я вільно бажаю жити Й радіти зіркам і дню, Й волошкам у морі жита, Любити землю й рідню. Я теж!!! |
|
|