Мама
Очі ласкаві я бачу душею,
що зігріватимуть серце моє,
в ночі холодні любо`ю своєю
давши світанок, що днину кує.
Погляд коханий чекає на мене,
все позираючи в сіре вікно,
в думах тривожних сльозами нахлине,
що обернуться зі мною в тепло.
Лагідні руки навіюють спокій,
жаром турботи вгамовують біль,
адже єдина у світі жорстокім
мама приносить надію у штиль.
Маючи чари і силу від бога,
ти бережеш мене, Мамо, завжди
де б не ходила життєва дорога,
я залишаю до тебе сліди.
Щоб повернутися сином додому
і пригорнутися милим дитям,
бо лиш з тобою не бути самому,
маючи даром від тебе життя.
Віктор Цвіт 07.12.16
