Мені здається ти не просто вмерла,
Так наче ти ніколи у не жила.
Ти не найвища, але ти Говерла.
Для мене своє значення плела.
Але тебе немає і не було.
Ні тиші, ні вібрацій, ні шумів.
Якесь тверде занадто в роті дуло,
Тому подумав трохи. Не зумів.
Зуміти розстріляти власну музу,
Хоч ти й душа, і тіла геть нема.
Не смію кий націлити на лузу,
І кома там, де має бути крапка,
.................................а дарма.
