Нащо я загинув, мамо?
За чию війну?
Мої кроки вже зникають
За туманом,
І в калюжах сліз твоїх тону.
Ти не плач рідненька,
Мила, не журись.
Я ж стою ще й досі,
В тебе за спиною,
Поглянь, подивись!
Я не йшов нікуди,
Я тебе люблю.
Й засинаю
Кожний вечір,
В тебе на плечі.
Ти у мене сильна,
Ми здолаємо все.
Тільки течія мене,
Стрімко десь несе.
Буде ще світанок,
День зміняє ніч.
І настане ранок,
Та не в тому річ.
Я помер героєм,
Й більше не боюсь.
Тільки, мамо, чуєш,
Я ,мабуть,
Ніколи більше
Не вернусь
додому.