вікна міських будинків –
як очі у змій:
непроникно-глянцеві погляди
гіпнотично пильнують зусюди –
без повік і вій…
висотні міські будинки,
наче кобри, що відчули загрозу –
попідводилися
у готових атакувати позах,
у кільця доріг посплітали хвости,
повигиналися в дуги-мости –
якщо дивитися з пташиної висоти…
поміж ними і мій
розлігся стіною китайською – удав-змій
споглядає як, по-сусідськи добрі,
позводились на хвости висотки-кобри,
витягують голови догори-догори,
де майорять розцвічування прапори –
малино́ві-рожеві-лілові по-західні хмари
розписали небо арт-маляри
у настроєві трендові кольори
розмашистими мазками,
і зіп`ялися висотки-кобри -
осягають стріт-живописні твори
надчутливо роздвоєними язиками
12.11.2017
так... світ власних відчуттів і вражень... 
