Законослухняні
І ось вони стоять, немов побілена стіна.
Їх погляди суворі, в дивовиж поважні.
Наділені найвищим саном недарма,
Навколо варта, і вони відважні….
Від них залежить і добробут і життя,
Перечити ніхто їм навіть не посміє.
Оберігають спокій і еліти майбуття,
Їм догодити кожен смертний мріє.
Лишень вони закони гідні видають,
Передбачають хід подій на сотні кроків.
Величне, унікальне «Римське Право» віднайдуть,
Щоб до кінця Системи не було мороки.
Безпечні всі, хто їх обожнює, боготворить,
Немає сумнівів найменших про порядність.
Дарма, що лівого від правого не здатні відрізнить,
Найвища цінність – пожиточність і мовчазність….
Ця гра існує тисячами літ,
Мов в казані, вирує і клекоче.
Були сміливці, що казали – ні!
Але Система піддаватися не хоче.
Згадаймо час двох тисяч літ:
Синедріон у замішанні, в гніві –
Як сміли простаки здійняти бунт,
І звідкіля в них неналежна смілість?
--Хто вам дозволив говорити про Христа,
Хіба ж ми вас не раз попереджали:
Його наука – справа дуже непроста,
Вона загроза нашої могутньої держави.
Хіба Син Бога учням не казав:
--За Мене вас раби гріха возненавидять.
Під виглядом демократичних бутафорних прав
Творять бедлам, але не йдуть слідами Сина.
Шукають радість у марних розвагах,
Висміюють усіх, хто не подібний як вони.
Дерзають в збоченнях і моногамних шлюбах,
Шукають екстрасенсів, щоби їм допомогли….
