Мчиться потяг
За звуком гудка
І стуком коліс по шпалах,
Свистом вітру у електричних ланцах.
Повз.
Мчиться потяг за гуркотом слів
По незнаних шляхах
І кінці заховалися у темряву.
Повз.
Перон залишається пусткою,
Навіть вітер кинув його
Як об землю пожбурив недбало
І пролетів повз.
Повз пролітають гудки,
Повз мене стукочуть колеса,
І струм протікає повз.
Нічого за тишею.
Жменька попелу на пероні
А ще струм десь там угорі
Усе ще дзвенить у простір.
Повз.
