Чи можна злити у єдине,
Вогонь і воду, вітер і глину,
Чи буде ніч посеред днини,
Чи в чому я винна?
Чи день для мене не такий,
Чи може я сама не та,
Питаю чом сумний,
Чи в тім моя вина?
Що я не можу знати змісту
Що тільки відчуваю,
На мене давить ціле місто,
Я теж страждаю.
Ти дивишся на захід,
Тобі здаеться ти – правий,
Я дивлюсь на схід
І бачу світ зовсім чужий.
Свої здагадки і думки,
Малюю в душі на стіні,
Зкладаю руки в кулаки,
Ти не такий мені.
Чи можна злити у єдине,
Вогонь і воду, вітер і глину,
Чи буде ніч посеред днини,
Чи в чому я винна?
Що відчуваю, що не та,
Про яку мріяв все життя ,
Що зовсім не свята,
І не піду на гору каяття.
То що мені такій -
Напитись і мовчати,
Даруючи, коханому, тобі
Усю нікчемність відчувати?
Натомість, щоб бути ідеєю
Усіх твої творінь
Стала чорною феєю,
Перетворилася в тінь.
Чи можна злити у єдине,
Вогонь і воду, вітер і глину,
Чи буде ніч посеред днини,
Чи в чому я винна?
Що тихо ображаюсь на слова,
Що як болить, то кажу голова?
Чи може в тому,
Що часто я ховаю свою втому?
Чи може в тім наша вина,
Не так зприймаємо слова?..
13,10,2005
ID:
7924
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 18.10.2005 09:33:24
© дата внесення змiн: 18.10.2005 09:33:24
автор: Elin O`Hara
Вкажіть причину вашої скарги
|