Я НЕ МОЖУ МОВЧАТИ!
Я не можу мовчати!
коли на Сході іде війна...
як від горя ,у сльозі посивіла мати,
коли в сиру могилу ховає своє дитя...
засіяні хрести, від рук кремлівського ката.
Я не можу мовчати!
Сидіти із краю в стороні...
як іде мова про життя, чи смерть?
коли за Україну гинуть козаки молоді,
і міна, на полі бою розриває тіло на чверть.
Я не можу мовчати !
дивитись як стогне від болю земля...
залита кров'ю в пожарищі війни згорає,
небо застилило димом ураганна гроза...
і замість, голуба миру чорний крук літає.
Я не можу мовчати !
Коли так званий брат топче жита...
і гострим мечем рубає цвіт калину,
у журавля ,обпалені крила рана жива...
і засіяні міни рвуть із коріння тополину.
Я не можу мовчати!
а кричу, у світ ,щоб зупинив війну!...
почув ,біль страждання мого народу,
щоб не проливалась невинна кров у бою,
і захистив мати вдову і сироту убогу.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
Реальне життя у Вашому вірші важке і тривожне.
Є така поговірка: А Кот Ванька слушает, да есть.
Так і наші правителі (все АУП), слухають та наживаються. Їм наплювати на Україну та її народ.
Їхні дії - це заволодіти землею України.
Дай Боже миру і кращої долі
"Я НЕ МОЖУ МОВЧАТИ" Аби ж Вас почули!
