Біля брами бузок сторожує,
Ми – на лавочці, все він чує.
Нас п’янить аромат казковий,
В нас кохання – п’янке й бузкове.
Я люблю тебе, весно-красна!
Як кохаєш – життя прекрасне!
Обіймаю цей світ чудовий,
А в душі, як в садах – кольорово.
Сторожує юнак біля тину –
Заворожує кущ жасмину…
І летить вже дівча в обійми,
Серце стукає мелодійно.
Над землею вже ніч сторожує,
Поцілунки він їй дарує.
Запалили свічки каштани,
Шепчуть: «Ранок…» густі тумани.