Кобзарська пісня місцевим можновладцям-брехунам
Що ж то за влада, що за влада,
в яку ми завжди обираєме не тих,
Що навіть статуї святих
да неї повернулись задом
Вони свого лише хотят.
і що ж ти за народ, народе,
Що, як сліпих котят,
тебе та влада так тебе розводить.
Ті паразити маснолиці, як ікони,
купаються у ріках наших сліз і бід,
Живуть 'по бєспрєдєлу' і гвалтують світ,
а нам брехня, а нам закони.
Проснись, народе, мій народе,
Не всі ж бо ще мерці,
Урви терпіння, злу спини танок.
Ми станем вільними коли в кінці
Із дроту ржавого, колючого
Всім іродам на голови накла́демо вінок.
Проснись народе, мій народе,
Бо вимре Україна і більше не відродить!
Що ж то за влада, що за влада,
Навіть святі статуї до неї повернулись задом.
* є варіант авторської пісні