Ти мене не любиш, а цілуєш,
Нащо ж ти обманюєш себе,
Нащо ж мені душу так хвилюєш,
Знаю що у тебе все пройде...
Так тобі схотілося кохання.
Так чому ж обрала ти мене.
Жарко покохаємось до рання
І у тебе, і у тебе все мине...
Ти дівчина, бачу, нестабільна,
Почуття то згасне, то блисне
І ти знов для себе вільна,
А життя, а життя як ніч мигне...
Я тебе благаю зупинитись,
Залишатись поруч назавжди,
А ти кажеш, не спіши женитись,
Нащо тобі доброму біди!
