Півстоліття із гаком багато немало
півстоліття пролетіло ,як одна мить...
оцінюю життя ставлю найвищі бали...
так хочеться, ще трішки на світі пожить.
Штормило життя не раз і не два долю...
трималась, на уламку у широкім морі-
зазнала, страждання, тривоги і болю
і вистачить, сил світ обійнять у любові.
Я вилила, із свого серця океан сліз
стерла журавлинні крила у польоті,
мені шепоче листя з білокорих беріз
навіює музу у високій ноті.
Вдихаю ,у груди квіти пахощі земні...
із літа, у осінь йду маленьким кроком,
у мене є ще час, я не спішу у житті-
намилуватись, світом зоряним оком.
Шаную ,ціную -життя дарунок божий!
сонечком цілую путь в довжину життя...
не можу спати у сонячний день погожий,
ловлю, в долоні щастя -зорецвіт у піснях.
Відлунює чарівна мелодія ніжна...
будує міст єднає самотні серця,
в Осінь мене вінчує Королева Сніжна
у благодатті благословляє літа.
М ЧАЙКІВЧАНКА
Чудовий,світлий,гарний вірш і назва і фото! 
Цінуймо життя! 
