Слідчий Валентин Петрович
Любив дуже свою справу,
Весь роботі віддавався,
Знав усі закони й право.
Вдома жінка, донька Маня
Всім на радість підростала,
На якесь там виховання
Сили тут не вистачало.
Та на днях (було це свято)
Слідчий вдома залишився,
Часу вільного багато -
Він до Мані придивився.
Гарна дівка - вся у нього:
Чорні брови, носик, ротик…
-А де талія в нас ділась?
І до чого цей животик?
Тут Петрович стрепенувся,
Наче під холодним душем:
-Бачу, скоро дідом стану…
Батько - хто? Я знати мушу!
Маня мило усміхнулась:
-Дуже вдячна за турботу,
Ось підозрюваних список,
Далі - вже твоя робота.
Ти вже з досвідом, татусю,-
Каже з гордістю Маруся,-
Без твоєї допомоги
Я сама не розберуся!
Щоб розкрити таку справу, треба таки глибоко копати -
Хто ще́ запрошував на каву Марусину майбутню мати?
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тут Петровичу уже доведеться проявити весь свій професіоналізм! Щиро дякую, Сергію, за такий чудовий експромт! Гарного Вам настрою і сонячного дня! Дуже Вам рада!
Список підозрюваних є, заодно тато має професіоналізм свій проявити. А ось чи вдасться йому, вже інша справа, але ж дідусем таки стане. Дотепно, Катерино!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світланочко, дуже Вам вдячна за такий логічний коментар! Завжди Вам рада!