Без дідусів і дитинства не буває ...
У дитинства є особлива прикмета,
Воно продовжить тривати у тебе,
Поки приносить дідусь цукерки
В кишені, посміхаючись і люблячи ...
Я згадую дитинство. Як же солодко -
Бігти на зустріч до дідуся і знати,
Що він здоровий, а значить, все в порядку.
Ми будемо в бій морський удвох грати.
Він мені розповість про однополчан,
Про те, як потрібно крихкий мир берегти ...
Я виросту потім і стану мамою,
Але буду чекати все також цих зустрічей.
Без дідусів і дитинства не буває,
А дружба з ним запам'ятається навік ...
Проходить все ... Але душу зігріває
Рідна і близька серцю людина.
Я згадую дідуся посмішку,
Коли вперше правнука тримав ...
Він ластівкою кликав мене і Рибкою,
А в день Народження вірш від внучки чекав ...
У дідуся в погляді стільки світла.
У них доброта і мудрість, і спокій.
В кишені є для правнуків цукерки,
І як завжди, для онучки рідний ...
Здавалося, що не буде по-іншому.
Що без нього не крутиться земля.
Але приходжу ... дідуся немає вдома ...
А я ж вірш готувала, люблячи ...
Як віднести в твій новий будинок цукерки?
Але парна кількість квітів
Нагадає мені, що більше дитинства немає.
Залишилася тільки пам'ять і любов ...
Без дідусів і дитинства не буває ...
Для них любов особлива у нас.
Як шкода, що час найближчих забирає.
Цінуйте тих, хто з вами є зараз ...
Дивлюся на небо ... В небі теж літо.
Так не вистачає з дідусем зустрічей ...
Він янголяткам роздає цукерки
І просить - на землі рідних берегти ...
Ірина Самаріна-Лабіринт
Переклала на українську мову 15.02.19 6.35
Без дедушек и детства не бывает...
У детства есть особая примета,
Оно продолжит длиться у тебя,
Пока приносит дедушка конфеты
В кармашке, улыбаясь и любя…
Я вспоминаю детство. Как же сладко –
Бежать на встречу к дедушке и знать,
Что он здоров, а значит, всё в порядке.
Мы будем в бой морской вдвоём играть.
Он мне расскажет об однополчанах,
О том, как нужно хрупкий мир беречь…
Я вырасту потом и стану мамой,
Но буду ждать всё также этих встреч.
Без дедушек и детства не бывает,
А дружба с ним запомнится навек…
Проходит всё… Но душу согревает
Родной и близкий сердцу человек.
Я вспоминаю дедушки улыбку,
Когда впервые правнука держал…
Он Ласточкою звал меня и Рыбкой,
А в день Рожденья стих от внучки ждал…
У дедушки во взгляде столько света.
В них доброта и мудрость, и покой.
В кармашке есть для правнуков конфеты,
И как всегда, для внученьки родной…
Казалось, что не будет по-другому.
Что без него не вертится земля.
Но прихожу… дедули нету дома…
А я же стих готовила, любя…
Как отнести в твой новый дом конфеты?
Но чётное количество цветов
Напомнит мне, что больше детства нету.
Осталась только память и любовь…
Без дедушек и детства не бывает…
Для них любовь особая у нас.
Как жаль, что время близких забирает.
Цените тех, кто с вами есть сейчас…
Смотрю на небо… В небе тоже лето.
Так не хватает с дедушкою встреч…
Он ангелочкам раздаёт конфеты
И просит – на земле родных беречь…
Ирина Самарина-Лабиринт
Дякую!
