Не тривож мою душу не треба,
Я давно перестала чекати.
Мені відповідь змовчало небо,
В той момент, як хотіла кричати.
Не дивись в мої стомлені очі,
Там давно вже згасає надія.
Бо одної "пекельної" ночі,
Хтось в душі моїй терни посіяв.
Ти іди, я тебе відпустила,
І дороги назад немає.
Я так довго в цю прірву летіла,
Що душа, вже давно помирає.
Не тривож мою душу не треба,
Не затягнуться кляті шрами.
І моє почорніле небо,
Не заплаче більше над нами.
Я давно вже не є собою,
А у венах лиш біль пульсує.
Там, колись, де нас було двоє,
Чорний дим, все давно руйнує.
Не тривож, бо мости згоріли,
Ти обрав між двома світами.
Знаєш, сильно душа боліла!
Я назавжди піду з вітрами....
НАДІЯ КИШЕНЯ 23.02.2019