У давнину пішли народи віщі
Сармати, гуни, витязі, князі
Всі ті, для котрих слава неабищо
У битвах пали у палкій крові.
Тепер життя розмірено простує
А десь на Сході та далекая війна
По телевізору про неї щось почую
Не відриваючись від грошей і майна.
Та це не я, я скіф шалений вітром
Де степ вкраїнський, там де кураї
І кров ворожу проливаю ненаситно
Всіх тих, хто на моїй землі.
