Може, для когось - не люба,
Може, для когось - не мила.
Ачей, на взір далека,
Тиха, слабка, безкрила.
Кому́сь у очах - звичайна,
Серед мільйонів - не ваша.
Інколи, вперта жінка,
Іноді, просто птáша.
Знаю, як ділять надвоє:
Яблуко, грушу чи сливу...
Вірю, життя прекрасне
В спеку, холод чи зливу.
Тішилась диво-казкою,
Було щасливе кохання.
Спомин дере до серця,
Аж у очах світання.
