|
Галереї
барвистих малюнків
На стінах, опорних пунктів
Яскравой
дитячьою мрієй
Бійців, на Донеччині гріють.
Дарують, надію в майбутнє
В них
велич натхнення, присутня!
Котра
надихає героїв
Що нас, боронять, в одностроях.
Та зцілюють, душу солдата
Бо, коже із ни
то, чийсь тато…
Студентка з Харкова
що любить малювати
Портрети, колоритних відчуттів
Летить, на фронт
солдатів надихати
Наче, весна квітуча, в заметіль.
У очах, сум
історій, безліч, в серці
Замість мольберта
не новий, стілець
Та, люди, в камуфляжі
що, відверто
Розпалюють, вогонь, своїх сердець…
СловОм, сухим
війна, у них говорить
Живуть анахоретом, у кущах
Ті, вільні люди
що за волю борять
Того, хто на весь світ, наводе жах.
Художник Олександра
символічно
В Торецькій шахті
що, покинута давно
Вугіллям тим, питання реторичне
Вмальовує, у біле полотно.
Той, колорит
всю глибину, історій
Що розповість
розчуленний солдат…
А, дІвча юне
слізоньку проронить
За, тим
хто став для неї, більш ніж брат.
У очах Лялі, Саша намалює
Всю тугу, всю любов, невороття…
Бо люта смерть, на воїнів полює
та обриває, хижо, їх життя…
Тут, різні люди
юні, та не зовсім.
Ось, дядя Вітя
з чубом, з бородой
Воює, п’ятий рік, мріє:
«Невдовзі
тут буде мир!!!»
Прийде легкой ходой,
Та зніме втому, з кожного солдата
Й омріянний, й щасливий, засина.
І, сонечко, маленьке
як, до тата
Біжить швиденько, по графіту полотна.
Малює Олександра,
У шоломі, та з автоматом
бравого Сашка
Що привітання шле, коханій й доні
Розлука, для сім’ї
така, важка.
Сміються й плачуть, воїнів портрети
Емоцій, безліч, полотно передає
На них
всі щирі, очі всіх, відверті!
На перемогу, в них надія є.
Одноманітні будні, серед бою
Осяють, нові люди
Їх, буття
та, світобачення
Потрібне і героям
Що за їх волю, віддають життя.
Так
декілька годин, помалювавши
Частують всіх
солдатським кулішем
Що зварений, рукой тендітной Насті.
Тієї ж ночі
страшна звістка й щем…
Здригнули !
Як, ворожі міни.
Що відібрали, в дівчини життя.
Намалювать її, вона не встигла!
Загинувши
не маєш, вороття.
Лиш, в пам’яті людей
Серед їх, слова
живуть герої:
«Вічна пам’ять! Тим
хто, на щиті, лишає поле бою!!!
Та, Бог на поміч
стане всім, живим!!!»
ID:
850357
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Драматичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 04.10.2019 19:48:39
© дата внесення змiн: 04.10.2024 11:18:55
автор: Максим Шелест
Вкажіть причину вашої скарги
|
