Зранку до ліжка завітала кішка
Воркочуча, тепленька, хутряна.
Та в цих її повадках, зовні ніжних
Агресія прихована страшна.
Якби я стала зростом, хоч з ворону,
Вона б мене з піжами потягла
І з’їла б. У котів свої закони.
І це зробила б легко так, без зла.
Без слів, без сліз, без докорів сумління.
Живемо разом, а такі чужі.
І кожна з нас гартує свої вміння,
І кожна з нас хижачка у душі.