Одного разу, обставини заженуть тебе в глухий кут, де ти подивишся в очі своєму найбільшому страху... Ти зійдешся з ним в битві сам на сам. В битві за реальне життя чи повільну смерть в ілюзії. В битві, де ти вперше переможеш всі страхи зара́з, почавши боятися лише Бога... з надією лише на Бога.
Тебе не лякатимуть складнощі і дарунки життя. Ти звичайно ще будеш помилятися і вагатись, і хвилюватись, і плакати... але страхи вже не зможуть отруювати твоє життя.
Одного разу, ти вперше переможеш себе!
Світ не зміниться, люди навколо теж, й ти залишишся самим собою ... Але
почнеш набагато більше вірити в себе і розуміти інших...
Одного разу, рятуючись, ти схопишся за Любов...
Люди, любіть, прощайте, не мовчіть, намагайтеся зрозуміти хоч тих, хто поруч, не бійтеся жити, не бійтеся бути людьми...
Після самого безпросвітного мороку наступає світанок ...Похмура полоса? Вона має кінець. А за нею – світла. І чим Ви достойніше пройдете чорну, тим світлішим буде майбутнє. Все проходить, пройде і це
Яна Бім відповів на коментар Льорд, 25.10.2020 - 01:56
Затягнувся світанок... але вже легше Дякую, грієте душу коментарями... а я тут рідко. Всі забувають. А Ви заходите
І я Вам щиро вдячна! Що прочитали, зрозуміли, попросили... не сподівалась. Якщо моя писанина думок, має вагу впасти в чиєсь серце зерном, то справді - хай проросте на славу Божу)
Дякую!