Я ненавиджу тебе! Сило небесна, як же я, як же я не можу стримати своїх емоцій. Я ненавиджу тебе за кожну свою сльозу, за кожен раз як мені болить, за кожне слово яким ти мене прибиваєш до землі, за кожен твій рух, за кожен твій запах весь у алкогольних випарах
За кожен раз коли ти мені брешеш, за кожен раз коли заставляєш мене повірити що все буде інакше, за кожен раз коли я тобі вірю, за кожен раз коли я вірю тобі даремно
Я ненавиджу тебе за кожен спогад в якому нам добре, бо коли зле – краще не знати, що колись було добре, краще не згадувати, що все може бути інакше, краще не тішити себе ілюзіями, що все повториться
Я ненавиджу тебе, ненавиджу і з кожним твоїм словом все більше
Я ненавиджу тебе за те що не розумієш як мені болить, за те що не розумієш чому так болить і що ти тому причина
За те що ти сам віриш собі коли в черговий раз мене дуриш
за кожну мою сльозу, за кожне моє вигадане слово, щоб оправдати твій стан перед дорогими мені людьми
за те що думаєш тільки про себе, за те що ти переконаний егоїст
за те що кричиш на нашу доню,
за те, що самостверджуєшся криком на мене
за те що ти такий слабак
за те що звинувачуєш мене в своїх проблемах
за твої гени
за все це, але найбільше
я ненавиджу тебе, за те, що люблю і ніяк, ну ніяк не можу розлюбити
ну чому, чому я не можу, чому???????????????????????
Ти ж ніколи не змінишся, ніколи
ти ніколи не станеш іншим
тебе ніколи не буде цікавити те, що цікаво мені
ти ніколи не полюбиш театр
ти ніколи не полюбиш книжки
ти ніколи не полюбиш спорт
ти ніколи мене не зрозумієш
ти ніколи навіть не постараєшся
чому ж я тебе люблю чому ж я тебе ненавиджу чому
