Поминальні дні, а ми у хатах,
Коронавірус нас загнав у дім,
Часу наша пам"ять непідвладна,
Живемо ще якось в світі цім...
Молимось і згадуємо рідних,
Стає трохи легше від молитв,
У серцях живий той спомин світлий,
Хоч ми нині й не біля могил...
Я молюсь за маму і за тата,
Кланяюсь в поклонах до землі,
За бабусю і сестру, і брата,
За синочка і невістку,й свата,
Чоловіка й тітоньок усіх...
Слів несказаних ще є багато,
З рідними думками говорю,
Не на цвинтарі, як завше, в хаті,
І пробачення у них прошу...
Що не все в той час для них зробила,
Врятувать нікого не змогла...
Доля у онучки сиротлива,
Бо ж без тата й мами все ж зросла...
Батьківська ще буде поминальна,
6 червня, в троїцький вже час,
Хоч вона уже і не пасхальна,
Та на цвинтар я прийду до вас...
Нині у ці дні, ще у пасхальні,
Я перед портретами стою...
Свічки болю й пам"ять поминальну,
Берегтиму я поки живу...
