Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: BeZodnia: Крила - ВІРШ

logo
BeZodnia: Крила - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Крила

Тоненькі пальчики намагалися склеїти два аркуша паперу А4, які неслухняно ковзалися від клею ПВА по білій поверхні столу, ніби незграбні фігуристи — по гладкій поверхні льоду. Акуратно обрізані кутики і краї аркушів рясно мастилися клеєм, тож не дивно, що він швидко скінчився. «Нічого. Тато завтра купить ще. Ех... і червоний фломастер — без ковпачка. Не пише. Тоді сердечка буудуууть...  синіми. Наче небо. Уявляю, як зрадіє мама. Ура!»
                 ..........................
— Мамо! Де мої крила?! Вони лежали тут!... Ти їх викинула?! Ти викинула їх!
— Ти ж знаєш, що я нічого не викидаю без твого відома і згоди.
— Маааам!.. Вони лежали тут! Я ж так старалась!
Моя донечка сиділа на землі. Її худеньке тільце здригалося від плачу. Мене ніби пронизало струмом. Від серця і аж до кінчиків пальців.
  Коли я прибирала в її кімнаті, під руку потрапив жмут згорнутих аркушів, зашкарублих від клею. Сміття. І нічого більше. Я вигребла їх з-під меблів, не розгортаючи, кинула у смітник. Тільки тепер зрозуміла, що цей жмут паперу був «надійно» захований, щоб потім стати сюрпризом. Подарунком.
— Я хотіла, щоб ми полетіли удвох! Мені   на твої не вистачило клею...
  Клубок в горлі не давав мені дихати, думати, не те що говорити. Викинула! Викинула крила, зроблені її ручками. Я ледве змогла вичавити з себе перше, на що спромігся мій мозок:
— Доню, люди не можуть літати... вірніше — можуть... але у мріях... чи у снах... Ці крила... вони паперові.
— Знаю, що парерові... ми б заплющили очі... ми б уявили... 
  Її оченята. Два рідних озерця, наповнених слізьми. Я ніколи не забуду і не знаю, чи пробачу колись собі цей погляд, переповнений відчаєм. І причиною цього відчаю є я — мама...
  Боляче... Як же боляче... серед суєти і проблем я пропустила найголовніше... Горло душило відчуття, ніби у смітнику— ЇЇ крила... навіть не обрізані, вирвані мною... Прости, донечко...
— Ходи я обійму тебе, моє мишеня. Ти — мої крила.
— Мааам...
— Що, рідна?)
— Ти пахнеш мамою...
  P.S. Ми дивимось в небо і спостерігаємо, як наш повітряний змій знайомиться з хмарками. Його крила з аркушів А4 — різні, бо одне вирізане мною, а інше — моїм окриленим янголятком. Він кружляє, підхоплений чи то вітром, чи мріями. А небо — синє-синє... як намальовані нами сині  сердечка. Сині. Не через те, що у нас немає червоного фломастера. Просто нам так захотілося.
   Наша весна. Наші кульбабки. Наш крилатий змій. Ми. Сім‘я. Щастя...
  P.P.S. Її сміх... Як же вона сміється))

ID:  874154
Рубрика: Проза
дата надходження: 01.05.2020 09:27:55
© дата внесення змiн: 01.05.2020 12:06:07
автор: BeZodnia

Мені подобається 7 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (374)
В тому числі авторами сайту (12) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

геометрія, 01.05.2020 - 15:09
Гарно,Зою,описали дитячо-дорослу історію!..Так буває, по собі і своїх дітях знаю... 12 12 16 43 curtsey cup ros
 
Zoia_Berezovska відповів на коментар геометрія, 03.05.2020 - 20:06
Щиро Вам вдячна 16 give_rose
 
Ніна Незламна, 01.05.2020 - 12:19
12 12 12 16 Чудове оповідання. 021 021 Удачі Вам! friends give_rose 22 22 22 21 shr
 
Zoia_Berezovska відповів на коментар Ніна Незламна, 01.05.2020 - 12:30
Дякую, Ніночко) за оцінку твору і за побажання удачі) Удача зайвою не буде ніколи) 16
 
Ulcus, 01.05.2020 - 09:54
ох, ті вже крила. ніколи не знаєш, де вони тебе можуть чекати - навіть у смітнику. від твого оповідання хочеться летіти. високо. туди, куди сягають мрії. гарно.
я б замінила чимось «область серця». може, «кудись туди, де серце», чи що...
 
Zoia_Berezovska відповів на коментар Ulcus, 01.05.2020 - 11:01
Дяяякую, Уль) ми ще з тобою не раз політаємо)
А струм, може, хай просто в серце лупашить? щоб мама перевіряла що викидає)
Дійсно... область серця) ще б написала «через міокард, плече, передпліччя, кисть, фаланги пальців- аж до нігтьової пластини» biggrin а ще якби описала процеси в гортані, трахеї, бронхах biggrin це був би шедевр biggrin Дякую!, Уль!!! biggrin
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: