Зотліла зима, ну,якось перебули
Безсніжжя, безвіршшя, спустошеність снів,
Нічого такого дурного не втнули,
Накрився і марець рядном, й поготів
Тиняюсь мешканям, то вліво, то вправо,
У кожнім вікні наче мертвий сезон,
Заварюю ввечері вранішню каву,
І доїдаю останній лимон…
Хтось радить – ходи в віртуальні музеї,
Милуйся мистецтвом Моне і Мане,
Плекай у вазонках свої орхідеї,
І тішся щоденно, що все це мине.
А квітень ось-ось заквітує усюди,
І гнізда зведуть перелітні птахи,
А з гнізд поверхівок вдивляються люди
Як сьорбають сонце блискучі дахи
