За вікнами мряка, тротуар бульдозером перерили
Відімкнули гарячу воду, душу тепер не зігріти
У під'їзді спіткнусь і на перилах повисну безсило
Нагорі у сусідів знову кричать і гупають діти
Все навколо зміліло, втратило барви й втратило силу
І я щоранку себе зішкрібаю з дивану насильно
Мені клята самотність знов ламає й зсудомлює спину
І усе що у мене в зіницях - срана пустка й безвихідь
Мої пальці дрібні сенс шукають судомно по ліжку
Не знаходять, холонуть і горблять себе в кулачок
Напишу собі лист, де гірку правду-матку уріжу
Усі плани котові під хвіст,
Пічалька, ну штош...
