світ не зійшовся клином на тобі -
розбігся, ген, веселими, струмками
і ті, що скніли вчора ще в журбі,
вже шлють весні вітальні телеграми
малюється хоч з просинню тату
на білім сні́гу нетривкою хною,
зима ще крикне віхолі - Ату!
і та помчить за ранньою весною
ще мерзнутимуть в стріхах горобці,
ще ги́кне пугач, ніби напідпитку...
вже, журавель, здавалося б, в руці,
але зима не вийшла ще зі вжитку
і я горлатиму бадьореньких пісень,
уперто фальшуватиму байдужість,
зіжмакаю докупи ніч і день
в брутальне та покорчене подружжя
і я сміятимусь... нещиро й навмання,
так прикро не втрапляючи у ноти,
так, як учора. завтра. і щодня,
і щохвилини, щосекунди, доти...
світ не зійшовся клином на тобі,
бо ти і є той поліхромний всесвіт,
отой... що в радощах, турботах та журбі,
у вирах сварок й колискових бесід
***
мій світ зійшовся клином на тобі
з мрійливих журавлів - летить, курличе
в високім небі чистім, голубім
бо сірі хмари цим птахам не личать
такий тужливий журавлиний клин
з‘явився звідкись - з вирію чи в ирій?
не знаю... на губах гіркий полин
на лобі плаче сіль натомість мира
ти в моє серце клином увійшов
залишився у нім й живеш, як вдома
і вже нехай зарубцювався шов
та все ж майбутнє й досі невідоме
мабуть, затісно величі твоїй
в малому і закоханому серці
іди, вертайся... ти потрібен їй
своїй єдиній. прощавай. не сердься
***
та не обманюй, прошу, не бреши
сама собі, бо я давно не вірю,
ні в голові, ні в серці, ні в душі,
що наша доля - той строкатий ирій,
в який ти вперто відсилаєш все -
кохання, нас, на сповіді, на прощу...
примарне та надумане есе
хіба ж то вирій? то пекельна площа!
геєна, пекло, де нема тебе
й тобі кровлять невидимі стигмати,
впірнає в сірість небо голубе
чи так вже добре - знати і не мати?
ти відсилаєш, ти даруєш всім,
стромляєш ніж і кажеш - Лиш не сердься...
так, світ чудовий, та самотньо в нім
цій половинці від малого серця
Якщо безпрефіксний великий палець- догори, а не скручений в дульку, то він- нормальний) і несе з собою хороше значення) І дульки тут - ну зовсім недоречні
палець- тобі, квіточка- Улькус)
Славні! 
(квіточка Ulcus, а кава Вам 
