в череві передмістя
дерева важкі від цвіту_
торішніх стежок охвістя,
зазубні моноліту_
>
сумніви невишкрябні_
псів псалмоспіви стихли_
поміж строкатих ряден
спіралевидний вихор_
>
рано босоніж в безвість_
пізно на хрест спокути_
крайній в тіней шерензі
слів розриває пута_
>
п’яні квітневим змором
музу залоскотали
демони непокори,
тісно бо в серці стало_