Любов не витягнеш із серця по бажанню,
Любов не втопиш і не спалиш у вогні,
Вона споріднена солодкому стражданню,
У мить вібрацій невзаємних в глибині...
Куди ж діватися тоді? Куди сховатись?
І операцій на любов, на жаль, нема,
Чи вже змиритися і просто дочекатись,
Коли пройде, коли загоїться сама...
Приймати ліки, їсти фрукти, вітаміни,
Що звуться: усмішками друзів і близьких,
Розмалювати у яскравий колір стіни,
Гостей впустити, напекти надій смачних.
Ввімкнути опцію - "минуле приховати",
Запакувати свіжі спогади в архів,
Змінити імідж, жити заново почати,
Себе наповнити цим світом до країв.
Любов не витягнеш із серця по бажанню,
Вона, мов квітка намальована на склі,
І хоч краса її споріднена стражданню -
Вона одна з розкішних квітів на землі!
***
