Прокинулось сонце з глибокого сну,
Яскравим промінням збудило весну,
Наповнило сяйвом навколишній світ −
Розкинувся всюди пишнобарвний цвіт.
На полі заграли злотії жита,
З струмка дзюркотить все водиця свята,
Завів соловей дзвінку пісню в гаю,
Листочки зачали танок, − як в раю.
Хмаринки пухкі в синім небі пливуть,
Всміхаючись нам, всім привіт палкий шлють,
Із ирію вже прилетіли пташки,
Ширόко розкрили квітки пелюстки,
У лузі, на гілці, калина бринить −
У серці любові вогонь вік горить.
Мов мати народжене щойно маля,
Нас ніжно сповила родима земля.
Євген Ковальчук, 07. 07. 2010
