Ну що тут скажеш,
Військо ідіотів
На рідну землю
Преться напролом ...
Веселу музику
Включили "на роботі".
І якось байдуже,
З добром усе чи злом.
Тут вам "комбат",
Тут вам якісь "солдати",
Руїна там, де були рідні хати,
Тож нумо по світах
Багном
Своїм
Під музику жбурляти ...
З часів Мазепи
Це у них за звичай -
По українцях чоботом пройтись.
Що з того, що царі
Й пройдисвітки - цариці -
Вже не такі верткі, як то було колись ...
Тупа бравада
Світу вже над міру.
Чужа біда,
Та світ уже озливсь.
В Москві ягуся
Оновила ліру.
Монах вертівсь
І не туди моливсь ...
Раби мовчали.
Цар собі казивсь.
Та тут сказали,
Щоб не помиливсь.
Хоч по світах
Ти гроші поховав,
Уміло діток
В "лордах" влаштував.
А тут
Дивись
Пестливе те дитя.
Чекає
У болото вороття.
Пахолки теж
Схопилися на ноги.
З тої великої тривоги.
Все, що назбирано невидимим трудом
Враз оголосять на цілий Дурдом ...
Злякавсь.
Сидить.
Трясеться трон.
А тут ще й в гості омікрон ...
..........
А що ж мої, отут?
Що найрідніші?
Звучать колядки, жарти, вірші.
Сердита жаба розкричалась на болоті,
У неї мабуть щось болить у роті ...
на мій погляд, до часів Мазепи ми нікому дозволяли по собі чоботом пройтись ... Самі могли пройтись, де треба і не треба. А спалення Батурина психопатом Петром було таким першим актом геноциду, на який ми вже були не в змозі реагувати ...
на мій погляд, до часів Мазепи ми нікому дозволяли по собі чоботом пройтись ... Самі могли пройтись, де треба і не треба. А спалення Батурина психопатом Петром було таким першим актом геноциду, на який ми вже були не в змозі реагувати ...
Ой,чи й боїться... Чи є душа й яка вона... А поки їще йде війна, а чи колись він вгомониться? 
дякую ... все буде добре
