Вода, немов дощем весняним
Торкнулася ледь-ледь твого
Волосся. Ніжно, незрівнянно
Вона укрила, мов вогонь
Твоє чарівне, миле тіло
І ось уже стікає туш…
Ти так давно цього хотіла -
Прийняти ледь гарячий душ.
Рукою провела по шкірі,
Мов сумнівалась у воді,
Що вона змочить в повній мірі
Всі твої форми молоді.
Тендітна пінка розпливлася
По тілу, мов тонкий халат
Тебе накрила. Ти вдяглася
В її духмяний аромат.
Ти неймовірна, мов богиня,
Вода змиває втому, сум
І ось халатик світло-синій
Закриє тіла всю красу…
Ти ляжеш в чисте, тепле ліжко,
Яке чекало вже давно,
Протреш волосся своє ніжне
І глянеш тихо у вікно.
Вечірня темрява в кімнату
Накличе спогадів-пісень…
Лягай, кохана моя, спати,
Щоб завтра був чудовий день.
