Плекай в собі лиш світлі почуття,
Якими наділила нас природа,
В ім’я навік успішного життя,
Коли у серці сонце чи негода.
Плекай в собі лиш світлі почуття,
Аби у найквітучішому цвіту
Відчути і збагнути до пуття
Всю дивну владу чарівного світу.
Плекай в собі лиш світлі почуття,
Які тендітно душу зігрівають,
При кожнім подиху й серцебиття
Лише вперед тебе йти спонукають.
Плекай в собі лиш світлі почуття,
А темні ти навчись контролювати,
Щоб на шляху до цілі здобуття
Вони повік не сміли в тебе стати.
Плекай в собі лиш світлі почуття,
Відчувши їхню чарівливість милу,
Й поглинувши єством те сприйняття,
Пізнай всю їхню всемогутню силу.
Плекай в собі лиш світлі почуття
Так само й до усіх, як і до себе,
Й тоді в невідворотне небуття
Підé все зле, що на душі у тебе.
Плекай в собі лиш світлі почуття,
Котрі породжують і справи чисті,
Щоб всі, як спиниться серцебиття,
Про тебе мали згадки променисті.
Плекай в собі лиш світлі почуття −
Відради, честі, гідності, кохання,
Упевненості в гарне майбуття −
Достатку, миру, щастя й процвітання.
Євген Ковальчук, 14. 08. 2017
Дякую за чудовий вірш 
Але дуже важко зараз плекати світле,коли ненавидиш тих що палять рідну землю 
